Тема. Виготовлення ляльки Берегині.

Мета. Ознайомити вихованців з культурною спадщиною українського  народу,  його традиціями та звичаями; виховувати  шанобливе  ставлення до народних традицій; формувати естетичні смаки,  національну свідомість.

Обладнання:  Проектор, презентація «Лялька-мотанка – українська народна лялька», лялька  Берегиня, тканина, мішковина, нитки, стрічки.

Хід заходу.

- Добрий день, дорогі  гості! Ми раді вітати вас в цьому залі! Сьогодні ми познайомимо вас з українською народною лялькою-мотанкою і не лише познайомимо, а й навчимо виготовляти її своїми руками.

1ведуча.     Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг. Здавна у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і священних істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Так виготовляючи Берегиню співали пісню пов’язану з родиною або сімейними традиціями , якщо це була мотанка-мати –то колискову, а якщо мотанку-наречену – співали весільні пісні. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.

2ведуча.      Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками в скриню до приданого клали ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара. Відразу після одруження тими ляльками бавилися — вважалося, що так швидше народяться діти.

 3 ведуча.     Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом...

      В голівку мотанки часто зав’язували зернятка пшениці та монетки приказуючи «На багатство ,на здоров’я ,за добробут». Це теж надавало їй сакрального значення. Коли його «ховають», воно оживає, проростає і знову розпочинає одвічний кругообіг  життя. І обов’язково, ці обереги несуть у собі позитивну енергетику. 

      Мотанка виконується виключно шляхом намотування, не має обличчя і несе в собі тепло людських рук, любов і турботу, з якою створена… Вона може бути плетена із соломи чи зовсім без застосування нитки, коли всі вузли закріплюються за рахунок того матеріалу, з якого робиться мотанка.

      Лялька-мотанка ні в якому разі не шиється, не проколюється голками чи шпильками – виключно мотається. Звідси і назва - МОТАНКА. Голку можна застосовувати лише при виготовленні одягу для ляльки і ні в якому разі не пришивати нічого до самої лялі!

      Оскільки робилась лялька-мотанка з тих матеріалів, які були під руками – чи то солома, чи старі непотрібні речі, а одягалась в клаптики матерії зі старого одягу матусь і бабусь, то й не дивно, що така лялька, зроблена власноруч, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє, рідне – вважалась оберегом у родині.

    Демонстрація презентації «Лялька-мотанка – українська народна  лялька»

• Зараз пропоную виготовити ляльку Берегиню для свого класу. Запрошую по одній дівчинці з кожного класу, а мої помічниці допоможуть вам.  

Отже для роботи нам потрібні :

• відрізок  мішковини,або іншої щільної тканини  розміром 50х60 см;
• відрізок білої тканини , розміром 20х30 см;
• міцна нитка;
• кольорові  відрізки тканини для нижньої та верхньої  спідниці;
• відрізок для  фартушка    ;

   Беремо мішковину – це основа , тіло майбутньої ляльки. Загортаємо по довшій стороні краями до центру, перегинаємо навпіл і щільно замотуємо «в рулет».  І обмотуємо ниткою згори вниз – це символізує життєвий цикл людини від народження до останніх днів, тому ляльку не шиють , а змотують.  Берегиня –це та мотанка  в якій закладено основу сім’ї, а головне в сім’ї  - здоров’я. Тому в ляльку ми закладаємо три речі : пшеничку, гроші і наші щирі побажання. Коли виготовляли ляльку-берегиню співали пісні про родину та добробут. А  які пісні ви про родину ви знаєте?

• Для виготовлення голівки беремо смужку синтепону  і згортаємо його рулоном , промовляючи «На багатство, на здоров’я , за добробут» кладемо пшеничку та гроші .  Обгортаємо білою тканиною, розрівнюємо всі зморшки і зав’язуємо  ниткою.  Щільно примотуємо голівку до основи і теж обмотуємо ниткою. А як правильно обмотувати? (Відповіді учнів )

1 ведуча.  Ви , мабуть, бачили як на весіллі автомобіль в якому їде наречена  чіпляють ляльку? А хто знає для чого? (Відповіді учнів)  Насправді це давня традиція. У давнину підводу на якій їхали молоді прикрашали  двома ляльками – нареченою і нареченим у яких була одна рука з’єднана – щоб все життя були разом. Це був оберіг від злого погляду та недоброї думки.

• Наступний етап це виготовлення   нижньої спідниці, тканина повинна бути обов’язково  з квітами або рослинним орнаментом.  Кладемо тканину  лицьовою стороною вниз, і розміщуємо нашу ляльку по центру (так щоб тканина була на голові), з’єднуємо краї і починаємо формувати  складочки на спідниці. Щільно замотуємо нитку .

В такій же послідовності  примотуємо верхню спідницю із запахом посередині, щоб було видно орнамент нижньої спідниці,  і  фартушок.

2 ведуча.  Діти , скажіть, а навіщо пов’язувати  фартушок?(Відповіді учнів) У давнину фартушок пов’язували коли готували, особливо на свята ,щоб не забруднити святковий одяг.

• Далі нам треба одягнути нашу Берегиню в сорочку. Для цього  беремо яскравий відрізок і примотуємо його одразу під головою ляльки.  Підв’язуємо сорочку під грудьми.
• Для виготовлення рукавів беремо  таку ж тканину  як і для сорочки. Довжина відрізка дорівнюю довжині рукава. Краї тканини загинаємо на 1,5 см і  згортаємо по довжині навпіл. Один край рукава перемотуємо  ниткою.  Інший край щільно примотуємо під головою і ховаємо кінчик під сорочку.
• Наша лялька майже готова, залишилося лише пов’язати хустинку.

3 ведуча. Як правило Берегиня це доросла , одружена  жінка. На весіллі свекруха  знімала віночок і пов’язувала  хустинку. А щоб наша Берегиня  дійсно нас оберігала , ми повинні дати їй ім’я. Ви в класі  дасте їй ім’я, але нікому не кажіть,  його повинні знати тільки ви.

Ну ось наша Берегиня готова.  Ми сподіваємося , що вона стане окрасою і справжньою захисницею для вас, адже клас –це ваша друга родина.  Таку ляльку  ви зможете виготовити вдома з мамою або бабусею.

Дякуємо за увагу!

Виставка виготовлених ляльок.