Т     Петриківський розпис. Композиційне та колірне рішення творів петриківських майстрів. Композиція «Казкова квітка Петриківвки».

Мета: формування вміння самоорганізовуватися до навчальної діяльності;  ознайомити учнів з декоративним народним розписом; вчити учнів володіти такими мазками, як «гребінчик», «зернятко», «горішок» та «перехідний мазок»; розвивати уміння створювати візерунки з елементів петриківського розпису; поглиблювати знання про прийоми розпису; учити малювати квітку Петриківки; виховувати інтерес до народного мистецтва, прищеплювати любов до прекрасного.

Обладнання, матеріали та інструменти: пензлі, фарби гуашеві, ілюстративний матеріал, петриківські вироби, фоторепродукції петриківських виробів, навчальні таблиці, аудіозапис української народної музики; для учнів – аркуш ватману круглої форми , альбомні аркуші, фарби, круглі пензлі;

Тип уроку:  комбінований урок.

Хід уроку

1. Організаційний момент. Створення емоційної атмосфери

Гра «Квітка настрою». Вчитель передає учню однієї з груп штучну квітку із побажаннями вдалої, дружної роботи на уроці. Учень передає квітку наступній групі із своїми побажаннями.

2. Актуалізація опорних знань

Учитель. Дайте відповіді на питання:

• Що таке декоративно-прикладне мистецтво? (Вид образотворчого мистецтва, який існує для прикрашання побутових предметів).

-Назвіть відомі вам види мистецтва. /Вишивка, гончарство, декоративний розпис, ткацтво, килимарство, писанкарство, різьблення по дереву, кості, бісероплетіння, лозоплетіння, витинанка та інші/.

-  Які предмети  ви зустрічали з розписом? А які є у вас вдома?

3. Мотивація навчальної діяльності

Говорять, той народ не має майбутнього, який не пам’ятає свого минулого. Українці минулих століть, хоча й не були такими освіченими як ми, та були надзвичайно талановитими та працьовитими і залишили нам у спадок чудове, неповторне, унікальне народне мистецтво – мистецтво розпису.

4. Оголошення теми й мети уроку

5. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя.

Надзвичайною є краса творів народного декоративного мистецтва. Помилуйся чудовими розписами, створеними майстрами села Петриківка, що на Дніпропетровщині. (Демонстрація Петриківських розписів Ф.Панка, М. Тимченко, М. Яненко)

Петриківський розпис виник у XVIII ст. у с. Петриківка Дніпропетровської області. Село розташовано на берегах мальовничої річки Чаплинки.

Спочатку майстри розписували побілені стіни хат, на яких з'являлися фантастичні квіти, птахи, рослинні орнаменти. В кінці XIX ст. стали виготовляти «мальовки» - розписи на папері, які замінили настінні розписи. «Мальовки» продавалися на базарі, що проводився на селі тричі на рік. Пізніше народні майстри почали розписувати дерев'яні вироби: посуд, мисники, тарілки, скрині, сані, віялки, музичні інструменти.

Після Жовтневої революції в Петриківці відкрили школу декоративного розпису. Нею керувала Тетяна Пата. Також видатними майстрами петриківського розпису були М. Приймаченко, П. Глущенко, Н. Білокінь, М. Тимченко. Вчитель демонструє репродукції розписів художниць.

Виконання вправ

«Зернятко» – це простий мазок, форма якого залежить від форми пензлика. Він є одним з основних елементів петриківського розпису.

Проводимо на папері вертикальну та горизонтальну лінії. Уздовж вертикальної лінії наносимо «зернятка» круглим пензлем, що при намочуванні збирається на кінчику в голочку. Для цього можна використати фарбу будь-якого кольору. Корпусом пензлика натискаємо так, щоб мазок мав форму краплі води. Повторюючи мазок багато разів, намагаємося наносити «зернятко» однакового розміру і на однаковій відстані. Ми не тільки навчимося  правильно наносити такий мазок, а й потренуємо окомір і вправність своєї руки.

 «Криве зернятко»

Наступний елемент петриківського розпису «криве зернятко». Набираємо фарбу на круглий пензлик і починаємо наносити мазок, як і звичайне «зерня», але при натискуванні трохи повертаємо руку вправо чи вліво. Маємо викривлену півколом краплину. Пишемо «криві зернятка» попарно, назустріч одне – одному – отримаємо пуп’янок.

Якщо об’єднати чотири чи п’ять «кривих зернят», можна отримати пелюстку великої квітки. Спробуймо себе і в цьому. 

 «Гребінчик»

Мазок, що починається з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчують тоненьким вусиком, який передають за допомогою легкого дотику кінчика пензля. Покладені кілька таких мазків нагадують гребінець.

«Горішок»

Складається з двох мазків, вигнутих півлунками й поставленими один проти одного. Заповнивши порожнє місце між півлунками гребінчиковим або двома-трьома зернятковими мазками, матимемо форму, подібну до лісового горіха.

«Перехідний мазок»

Накладається одним пензлем але двома фарбами. Спочатку пензель вмочують в одну фарбу (наприклад, у зелену), а потім у другу (наприклад, жовту). Такий мазок утворює витончені переходи від одного кольору до іншого.

Фізкультхвилинка                           

6. Практична робота

–  Ми потренувалися наносити основні елементи розпису, а тепер спробуймо придумати і написати композицію «Казкова квітка Петриківки».

–  Зобразіть стебло, квітку, листя, пуп’янки, маленькі квіточки, травинки та вусики. Зверніть увагу: майстри працюють узагалі без простого олівця. Це ще один секрет. Наносячи мазки майстер обертає аркуш навколо своєї руки, а не навпаки! Так зручніше писати, а робота виходить охайнішою.

7. Подсумок уроку

Перегляд і оцінювання робіт.

– На основі яких кольорів створюють традиційну композицію в петриківському розписі?

–  Яких майстрів петриківського розпису ви запам’ятали?

Лише добре потренувавшись, можна досягнути успіху у створенні декоративних композицій. Це заняття настільки цікаве і захоплююче, що в усій Україні та за її межами  створено гуртки і студії з вивчення особливостей петриківського розпису. Проявляючи любов до рідного краю, працьовитість і наполегливість, додаючи фантазію, майстри створюють неповторні композиції.