Тема. Чарівна скриня . Старовинні  речі сім’ї , призначення. Візерунки вишивок і орнаментів.

Мета. Повторити значення слів рід, родина, рідня; виховувати повагу до членів сім’ї, історії, традицій своєї сім’ї. Регіональні особливості оздоблення виробів вишивкою. Знаки і символи в українській вишивці ; розвивати художній смак; виховувати повагу до народних традицій України.

І. Організаційний момент.

Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Мікрофон»

  -  Що таке рід? Рідня? Родина? Сім’я?

  - Як ваша родина шанує найстаршого члена роду?

  -  Що таке реліквія?

ІІІ. Повідомлення теми уроку. 

  -  Сьогодні миз вами поговоримо про обереги , які передаються в кожній сім’ї з роду в рід.

Це старовинні рушники, фото, хустки, старовинні речі, обереги, прикраси, речі домашнього вжитку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

-  Розкажіть про свої домашні обереги, які складають цінність для вашої сім’ї.

Розповіді дітей з демонстрацією сімейних цінностей

    В Україні був звичай:на щастя дарувати рушник. Він залишався у дітей і переходив до наступних поколінь, як згадка про батьків, як сімейна реліквія (учитель демонструє такий рушник).

-    Які ще старовинні речі є родинною реліквією? Це фотографії рідних, сімейні альбоми, що зберігалися в скринях або висіли на стінах у рамках. Вони розповідають про предків, де ті жили, чим займалися. Скриня — дерев’яний ящик. Це власність дівчини, а пізніше — матері, бабусі. Вона передавалась у спадок після смерті. У скриню складали вбрання, вінок, рушники, прикраси, вишивки, сорочки-вишиванки.

     Українські стародавні вишиванки прикрашалися сильними символами.Чи задумувались ви колись над тим, що означає червоний мак, вишитий на вашій сорочці, або чому на вишитому весільному рушнику часто зображають дубове листя? Насправді все це – дуже давні сильні символи, у зображення яких наші предки закладали певний зміст.

Розповідь про вишиті символи з демонстрацією зразків.

Калина – дерево нашого українського роду. Колись у сиву давнину вона пов’язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зорі. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця – Коло. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось через це весільні рушники, дівочі і навіть парубочі сорочки тяжкі тими могутніми гронами. Міцний космотворчий український ланцюжок: крапелька крові – жінка – народження -Україна – Відродження.

Дуб і калина - це мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. Дуб – священне дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя. Про калину ми вже говорили як про дерево роду. Отже, хлоппі й молоді чоловіки мали на собі чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду.

З давніх-давен на Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищенну пам’ять роду. Дівчата, в сім’ї яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, присягаючи цим зберегти й продовжити свій рід.

Пишні ружі рясно розквітли на сорочках і рушниках багатьох областей України. Мотив ружі вважається не дуже давнім, а деякі дослідники твердять, що зображення цієї квітки було запозичене, ба навіть бездумно перенесене з банальних фабричних зразків. Та чи насправді це так? Ружа – улюблена квітка українців, її дбайливо плекали під вікнами хати, адже квітка ця нагадує Сонце.

Особливо багаті на символіку птахів рушники Середньої Наддніпрянщини. Різні птахи виспівують на них, залежно від того, з якої нагоди вишито рушник. Соловей і зозуля полюбляють дівочі рушники, вони сумують, якщо їх вишили непарно, але… все ще попереду. Бо “соловей щебече, собі пару кличе”. А про зозулю співають: “До Петра зозулі кувать, кувать. До осені дівці да гулять, гулять”. Цих пташок найчастіше вишивають на гілці калини, що символізує продовження роду. Шлюбну пару символізують соколи, голуби, півні. Характерною ознакою весільного рушника є розташування птахів один до одного голівками. Вони або тримають у дзьобику ягідку калину, або сидять в основі дерева-символу нової сім’ї.

Зірки, розкидані по рукаві і зібрані в геометричний орнамент – це уявлення про структуру Всесвіту, що вже є не хаотичним і безладним, а упорядкованим і гармонійним. І знову засіяним, щоб нести нові й нові паростки життя у далекі світи.

V. Усвідомлення вивченого матеріалу.

 «Традиції і звичаї моєї родини»

– Які свята у ваших сім’ях найулюбленіші?

– Кого з рідних запрошуєте на родинні свята?

– На які свята збирається вся ваша родина?

– А хто з вас знає, які звичаї, пов’язані з рушником?

VІ.Підсумок уроку.

–         Які звичаї та традиції ви хотіли б продовжувати у своїй майбутній сім’ї?